з 28.07 по -02.08 Група у складі 10 осіб здійснила подорож по мальовничим та унікальним місцям Гранітно-степового Побужжя по території Національного природного парку «Бузький Гард» (Миколаївській обл..). за маршрутом с.Мигія – с.Романова Балка – хутір Львів – м. Южноукраїнськ. з метою вивчення споруд на воді, активного відпочинку та оздоровлення. Учасниками 6 денного походу ІІ ст..скл. стали вихованці станції юних туристів м.Умань: Троян Тарас, Чернецька Анастасія, Марущак Анастасія, Слупіцький Володимир, Лауштан Іван, Іщенко Артем, керівники гуртків Марущак Ілона та Кошеленко Олексій, та вчитель Оксанинської ЗОШ Уманського району Линюк Михайло та його учениця Безугла Руслана.

Перший день походу учасники почали з мальовничого ур. Протич, де знаходиться поріг «Червоні ворота» та «Інтеграл» - улюблені місця для водного слалому, рафтінгу, організації регіональних та національних змагань по сплаву на каяках та байдарках. Поряд знаходиться відоме лікувальними властивостями Радонове озеро – затоплений колишній кар'єр лазурного кольору з прозорою водою. Лівим берегом Південного Бугу прокладений туристський маршрут. Стежка, що йде попід беріг виводить до так званих «Куріпенських стоянок», напроти височіє скеля.

До кінця дня ми підходимо до масивного мосту через річку. За ним у Південний Буг впадає р.Велика Карабельна, відома легендарними битвами козацького та турецького флоту. На стоянці «Біля скелі» ми розбиваємо табір. Поряд із самої скелі ледь б’є джерельце. Другий день запам’ятався не дитячим переходом більш ніж 23 км, залишками млина поряд хутора Львів та незвичним для нас рельєфом. Йшли чистим правим берегом, де час від часу були гарні галявини для перепочинку, Попередньо домовились про екскурсію до краєзнавчого музею в с. Романова Балка, тому від річки ми вийшли на пагорб та йшли польовою дорогою, оминаючи яри та балки. Вийшли до пам’ятника воїнам, що загинули у ВВв під час форсування лівого берега Південного Бугу. За словами місцевих жителів « з пагорбу червоними змійками струменіла кров поранених та загиблих, а річка була червона». Вразив нас Львів. Зараз там проживає 32 людини, які звикли до туристських груп. Хутір не має магазину. Але колись саме їх «мелниця» стала першою забезпечувати електрикою і Совхоз, і сусідні села. Від розвитку млина та ГЕС, розвивався хутір, згодом село. А занепад млину призвів до майже зникнення самого населеного пункту. Десять років тому була спроба відновити млин, але охочим це зробити дозволу не дали.

Третій день. За Львовом нас зустріли дощ та блискавка. Проте хмара пішла осторонь польової дороги, якою йшов наш маршрут до с.Куйбиш, тепер Бузьких Порогів. Далі місцевість була порізана ярами та балками з густим колючим чагарником гліду. Тому спускаючись в балку з непрохідним чагарником, ми повертались та обходили її. На перевозі, біля с. Мар’ївка, ми переправились на лівий беріг, де колись було 2 млини – а зараз не залишилось й камінця. Північніше м.Южноукраїнськ, нижче профілакторію «Іскра», поблизу скелястого берега та затопленого нині острова Гардового, на великій галявині ми стали на ночівлю та дньовку. Наступного ранку ми оглянули залишки колишнього млина та ГЕС, що розташовані за 150-200 м від стоянки. Група ходила на екскурсію в інформаційний центр «Імпульс» атомної електростанції. Там ми ознайомились із процесом виробництва електроенергії вітчизняними атомними станціями та принципом дії Южно-Українського енергокомплексу: гідроелектростанції та гідро акумулюючої електростанції. Щиро вдячні екскурсоводам за цікаву, неповторну розповідь про енергокомплекс та сувеніри на пам’ять.

Негативний момент: в м.Южноукраїнськ проблемно поставити відмітку в маршрутному листі, якщо міськрада закрита. Начальник Автостанції відмовляє, більшість ПП та ін. організацій оформлено в Первомайську, тому планувати маршрут через цей населений пункт варто в робочі дні. Ми познайомились із альпіністами, що вже місяць тренуються на скелях. Вони дали багато корисних порад, щодо майбутніх мандрівок цим прекрасним краєм. Рекомендували відвідати Актовский и Арбузинский каньони, що знаходяться поряд із селами Трикрати й Актове, та входять у склад Національного природного парку "Бугський Гард". Під час подорожі юні туристи закріпили навички та вміння щодо організації туристського побуту, досліджували краєзнавчі об’єкти: залишки колишніх та нині діючих млинів, ГЕС, брали інтерв’ю у місцевих жителів щодо історії споруд на воді та їхнього краю, і найголовніше – активно відпочили та гарно провели час в колі друзів.

Всім учасникам походу: гарних маршрутів, незабутніх вражень, надійних друзів. Автор: Марущак Ілона.

Автор: Марущак Ілона.