Для справжнього туриста немає поганої погоди – саме цю істину підтвердили учасники 21 Вінницьких обласних змагань з техніки пішохідного туризму серед шкільної та студентської молоді. 10-13 квітня, не зважаючи на всі примхи погоди, більше 300 туристів-спортсменів області та різних регіонів України зібралися на мальовничому березі річки Південний Буг, поблизу села Лука-Мелешківська Вінницького району, щоб в черговий раз взяти участь у змаганнях з улюбленого виду спорту. Не залишилися байдужими до цього заходу і вихованці станції юних туристів міста Умань, і, вже в третє в цьому навчальному році, вирушили до Вінниці спробувати свої сили в техніці пішохідного туризму. На цей раз, окрім вихованців гуртка "Пішохідний туризм" Смирнова Ярослава, Білінського Михайла, Лябаха Владислава і Сітдікова Руслана, взяти участь у змаганнях виявили бажання і наші випускники минулих років Марченко Ірина та Баслик Ольга. Підкоряти простори Побужжя разом зі своїми вихованцями вирушили і педагогічні працівники – тренер команди Дегтярьов Є.В. та Луговацький А.І. і Марущак І.О., які підсилили суддівську бригаду.

Цього разу Вінниччина нас зустріла похмурим небом, проливним дощем, багнюкою, але, як завжди, доброзичливою і привітною атмосферою, високим рівнем організації змагань. Ця поїздка запам’ятається для нас не лише чудовими краєвидами, цікавими дистанціями, а й екстремальними умовами.

У четвер, після розбивання біваку на мокрому глиняному ґрунті та приготування їжі під дощем, ввечері, здавалося, все налагоджується: закінчило лити з неба, навіть трохи все підсохло. Але не так все сталося, як хотілося. У п’ятницю, зранку, ми стартували на дистанції "Крос-похід" під шум дощу, а фінішували шестеро "болотяних" чоловічків, що після відмивання виявилися членами нашої команди. Весь інший час цього дня пішов на висушування одягу і спорядження.

Але наступного дня стало ще веселіше: перед стартом нашої команди на дистанції "Смуга перешкод" дощ, що лив усю ніч перейшов у … сніг (а туризм то пішохідний, а не лижний). З горем по полам закінчивши дистанцію ми почали збори додому. Сумно було залишати змагання, але погодні умови внесли свої корективи. І хоча нам не вдалося показати хороший результат, ця поїздка стала гарним уроком в нашому житті: три дні в незвичних для нас умовах, коли дрова для багаття спочатку потрібно висушити, а потім палити, коли ти пересуваєшся, а ноги не йдуть, а весь час їдуть по болоту, і коли останні сухі штани товариша – найкращий твій здобуток на ніч – ти розумієш, що життя прекрасне і багатогранне, а для справжнього туриста не існує поганої погоди!